Починаючи з 1980-х років, рівень крайньої бідності в усьому світі неухильно знижується. Однак, поки сотні мільйонів людей все ще змушені виживати менш ніж на 2 долари на день, іще рано святкувати перемогу.

Як ситуація змінювалася з часом?
Частка людей у світі, що живуть в умовах крайньої бідності, неухильно зменшувалася протягом останніх 40 років. Дохід населення таких величезних країн, як Китай, Індія та Нігерія, зараз сягнув середнього рівня. Але подібні зміни відбуваються протягом років, а не днів чи тижнів, тому привертають мало уваги з боку засобів масової інформації.

Що таке крайня бідність?
Це життя менш ніж на 2 долари США на день (або насправді менше 2,15 долара). Це означає мати замало грошей для задоволення основних потреб, які більшість із нас сприймає як належне, таких як їжа, вода, електроенергія та основні види медичної допомоги.

Де живуть люди в умовах крайньої бідності?
Приблизно половина з них живе в Африці, а половина в Азії. Їхні оселі можна побачити на порталі Dollar Street: https://www.gapminder.org/dollar-street/?max=66

Де можна дізнатися більше?
Побачити, як країни долали крайню бідність, можна тут: https://www.gapminder.org/tools/#$state$time$value=2015;&marker$axis_y$which=extreme_poverty_percent_people_below_190_a_day&domainMin:null&domainMax:null&zoomedMin:null&zoomedMax:null&spaceRef:null;;;&chart-type=bubbles
Відвідати оселі людей за межею крайньої бідності та оцінити їхні умови життя можна на порталі Dollar Street: https://www.gapminder.org/dollar-street/?topic=homes&media=image&max=59
Докладніше про крайню бідність на порталі Our World In Data: https://ourworldindata.org/extreme-poverty#:~:text=As%20we%20can%20see%2C%20globally,million%20every%20year%20since%201990

Африка — величезний континент, кожна країна на якому має свої особливості. Однак панує стереотип, що всі мешканці Африки живуть у стражданнях. Через думку про те, що «Африка не здатна прогодувати себе», люди можуть відмовлятися інвестувати в Африку. Навіть спроби підвищити продуктивність в африканському сільському господарстві викликають скептицизм, тому що континент із самого початку сприймають як приречений. Реальність інша! Африканські країни дійсно вирощують власні культури, але на їх здатність до розширення виробництва впливає зміна клімату. До цього потрібно ставитися дуже серйозно, оскільки світ стає теплішим.
Образи голодних людей за межею бідності, які ми бачимо, не є вигаданими, але вони не представляють увесь мільярдний континент. Є дуже бідні люди, які покладаються на продовольчу допомогу, але імпорт багатьох харчових продуктів зумовлений вибором, а не необхідністю.
Найбільше їжі імпортується в Північну Африку. Єгипет імпортує багато пшениці, частково тому, що там продають хліб за субсидованою низькою ціною. Усі країни Північної Африки імпортують кукурудзу для годівлі курей. А імпорт ячменю процвітає завдяки збільшенню кількості пивоварень! Люди в інших регіонах Африки (в основному, у містах) також віддають перевагу рису, локшині швидкого приготування, макаронам і смаженій курці замість традиційних місцевих продуктів — усе це теж імпортують у великій кількості.

Чому люди помиляються щодо цього?
Якщо ви живете не в Африці, то чуєте, як ЗМІ говорять про неї так, ніби це країна, а не континент. На фотографіях ми часто бачимо катастрофи, хвороби, війни, терор і голод. Це формує образ місця, де нічого не працює і все залежить від решти світу, куди потрібно відправляти їжу й навчений персонал для порятунку. Насправді, протягом останніх кількох десятиліть більшість країн Африки економічно розвиваються швидше, ніж держави Європи.

У зв’язку з чим люди помиляться щодо цього?
Це правда, що Африка, як континент, усе ще бореться з численними проблемами, і багато людей там проживають в умовах крайньої бідності. Але в країнах Африки, здебільшого, достатньо освічених людей, щоб подбати про основну масу власних проблем. Багато людей мають неймовірно застарілий погляд на Африку, який завдає шкоди не тільки африканцям, урядам і підприємствам, але й самим носіям цих застарілих поглядів. Адже такі люди втрачають неймовірні можливості працювати, вчитися, подорожувати та інвестувати в динамічні країни, що модернізуються.

Чи можна довіряти цим даним?
Так, але, як і будь-який середній показник, загальна цифра може приховувати значні відмінності між окремими країнами та регіонами. Наприклад, у Північній Африці для споживання імпортують набагато більше їжі, ніж у країнах Африки на південь від Сахари. Ми використовуємо відомості, надані організацією Food and Agriculture Organization (FAO). Основним джерелом є офіційна статистика країн-членів, яку збирають щорічно. Цифра стосується об’ємів виробленої їжі в порівнянні з калоріями, що споживаються. Кілька незалежних експертів із цього питання, залучених компанією Gapminder, указали на різницю між потребою в їжі та її вибором, а також на відмінності між різними регіонами африканського континенту. Незважаючи на застереження, експерти зійшлися на думці, що дані FAO заслуговують довіри і є найбільш достовірними з доступних.

Ресурси
Dollar Street. Перегляньте тарілки з їжею, що відображають різний рівень доходу в багатьох країнах Африки: https://www.gapminder.org/dollar-street/?topic=plates-of-food&regions=af

Пологи в медичному закладі, де є відповідне обладнання та навчений медичний персонал, допомагають запобігти серйозним захворюванням і смерті від ускладнень як для матерів, так і немовлят. Частка дітей, народжених у медичних установах Індії, зросла з приблизно 52% 2008 року до близько 89% 2021 року.

Це прогрес. Однак подальше зниження материнської смертності потребує додаткового поліпшення підготовки персоналу та якості приміщень і обладнання.

2022 року чверть виробництва електроенергії в Нігерії припадало на відновлювані джерела (сонце, вітер і рухома вода). Ця частка зростає протягом останніх восьми років. 2014 року лише 17% електроенергії Нігерії надходило з невикопних джерел. 2022 року рівень виробництва чистої електроенергії в Нігерії лише трохи не досяг світового показника в 30%.